2026 рік приносить підприємцям у сфері онлайн-торгівлі низку змін у податковому законодавстві, які безпосередньо впливають на фінансову модель бізнесу. ФОП, що працюють через інтернет-магазини, маркетплейси або власні сайти, мають переглянути свої підходи до обліку, вибору системи оподаткування та роботи з касовою дисципліною. Ціна помилки — штрафи, блокування рахунків і донарахування податків за кілька років.
Єдиний податок: групи, ставки та нові ліміти
Більшість ФОП в e-commerce працюють на спрощеній системі оподаткування — єдиному податку. Для онлайн-торгівлі актуальні переважно 2-га і 3-тя групи. Різниця між ними — не лише у ставках, а й у дозволених видах діяльності, лімітах доходу та обов’язках щодо найманих працівників.
ФОП 2-ї групи у 2026 році сплачують єдиний податок у фіксованому розмірі — до 20% від мінімальної заробітної плати на місяць. З огляду на підвищення мінімалки, абсолютна сума платежу зростає. Ліміт річного доходу для 2-ї групи — 5 921 400 грн (167 розмірів мінімальної зарплати станом на 1 січня відповідного року). Перевищення цього порогу автоматично переводить підприємця на 3-тю групу або загальну систему.
3-тя група передбачає ставку 5% від доходу без ПДВ або 3% з ПДВ. Ліміт — 8 285 700 грн на рік. Для інтернет-магазинів із серйозним оборотом це реальна межа, після якої постає питання реєстрації платником ПДВ або переходу на загальну систему. Обидва варіанти суттєво ускладнюють адміністрування.
ФОП 1-ї групи займатися роздрібною онлайн-торгівлею не можуть — це пряма заборона Податкового кодексу. Продаж товарів через інтернет прирівнюється до дистанційної торгівлі, яка дозволена лише з 2-ї групи і вище.
ЄСВ: обов’язковий платіж незалежно від доходу
Єдиний соціальний внесок для ФОП у 2026 році — мінімум 22% від мінімальної заробітної плати щомісяця. При мінімалці у 8000 грн це 1760 грн на місяць, або 21 120 грн на рік. ЄСВ сплачується незалежно від того, чи був дохід у конкретному місяці.
Єдиний виняток — ФОП, які одночасно є найманими працівниками та за яких роботодавець вже сплачує ЄСВ у повному обсязі. Але навіть у цьому випадку підприємець зобов’язаний самостійно відстежувати відповідність умовам звільнення від сплати.
Для ФОП на загальній системі база нарахування ЄСВ — чистий оподатковуваний дохід (різниця між виручкою та витратами). Якщо дохід перевищує максимальну базу нарахування (15 мінімальних зарплат), ЄСВ з суми перевищення не сплачується.
РРО та ПРРО: касова дисципліна без винятків
З 2022 року реєстратори розрахункових операцій стали обов’язковими для переважної більшості ФОП у торгівлі. У 2026 році жодних нових пільг чи відстрочок не передбачено. Інтернет-магазини, що приймають оплату онлайн — карткою, через платіжні сервіси або накладеним платежем із переказом коштів, — зобов’язані фіскалізувати кожну операцію.
Програмний РРО (ПРРО) — безкоштовна альтернатива апаратному касовому апарату. Держава надає власне рішення через застосунок ДПС, також на ринку є комерційні ПРРО від Checkbox, poster та інших провайдерів. Вартість підключення до комерційних сервісів — від 300 до 1500 грн на місяць залежно від функціоналу та кількості касирів.
Штраф за непроведення розрахункової операції через РРО — 100% вартості проданого товару при першому порушенні і 150% при повторному. Для інтернет-магазину з середнім чеком 1000–3000 грн ризики очевидні. Податкова активно використовує контрольні закупівлі, зокрема через маркетплейси.
Окрема ситуація — оплата через накладений платіж «Новою поштою» або «Укрпоштою». Якщо кошти перераховуються на рахунок ФОП, операція підлягає фіскалізації. Якщо покупець платить готівкою кур’єру, а оператор поштового зв’язку виступає платіжним агентом — відповідальність за фіскалізацію лежить на поштовому операторі. Але ця схема потребує окремого договору з оператором і чіткого розуміння умов.
ПДВ: коли реєстрація стає неминучою
Обов’язкова реєстрація платником ПДВ настає, коли обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 місяців перевищує 1 000 000 грн. Для інтернет-магазину з середньою конверсією та активним трафіком це реальна межа, яку частина підприємців перетинає вже на другий-третій рік роботи.
Після реєстрації ФОП зобов’язаний щомісяця подавати декларацію з ПДВ, реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі та вести облік вхідного і вихідного ПДВ. Для малого бізнесу без бухгалтера це суттєве адміністративне навантаження. Помилки в реєстрації накладних — підстава для штрафів від 2% до 50% суми ПДВ залежно від терміну прострочення.
Добровільна реєстрація платником ПДВ має сенс, якщо основні постачальники — платники ПДВ і є можливість отримувати податковий кредит. Але для роздрібного інтернет-магазину, що працює з кінцевим споживачем (B2C), цей механізм зазвичай не дає фінансової вигоди.
Загальна система: коли спрощенка перестає бути вигідною
Перехід на загальну систему оподаткування може бути вимушеним — після перевищення ліміту доходу — або свідомим рішенням. На загальній системі ФОП сплачує ПДФО 18% від чистого доходу плюс 1,5% військового збору. База оподаткування — різниця між виручкою та документально підтвердженими витратами.
Для e-commerce це означає можливість враховувати витрати на закупівлю товару, логістику, рекламу, оренду складу, програмне забезпечення. Але кожна витрата потребує первинного документа — накладної, акта, чека. Без налагодженого документообігу загальна система перетворюється на джерело проблем під час перевірки.
Ще один нюанс — авансові платежі з ПДФО. ФОП на загальній системі зобов’язаний сплачувати їх щокварталу на основі минулорічного доходу або розрахункової суми поточного року. Недоплата авансів — підстава для пені.
Маркетплейси: специфіка оподаткування продажів через платформи
Продаж через Rozetka, Prom.ua, OLX або міжнародні майданчики не змінює податкового статусу ФОП, але додає операційних нюансів. Маркетплейс виступає агентом або комісіонером — залежно від договору. Дохід ФОП — повна вартість проданого товару, а не сума після вирахування комісії платформи.
Комісія маркетплейсу — це витрата ФОП, яку можна врахувати лише на загальній системі. На єдиному податку дохід рахується від усієї суми надходжень, незалежно від того, скільки забрала платформа. При комісії 15–20%, яку беруть деякі маркетплейси, це суттєво впливає на реальну податкову ефективність спрощеної системи.
Міжнародні продажі — окрема тема. Якщо ФОП продає товари покупцям з ЄС через власний сайт або платформи на кшталт Amazon чи eBay, виникає питання щодо ПДВ у країні покупця. З 2021 року в ЄС діє система OSS (One Stop Shop), яка зобов’язує продавців із третіх країн реєструватися і сплачувати ПДВ при перевищенні порогу €10 000 на рік. Для більшості малих українських ФОП це поки що не критично, але при масштабуванні стає реальним ризиком.
Військовий збір: нові ставки з 2025 року
З 1 грудня 2024 року військовий збір для ФОП на єдиному податку 1–3 груп запровадили у фіксованому розмірі — 1% від мінімальної заробітної плати на місяць. Для ФОП на загальній системі ставка військового збору з доходів — 5% замість попередніх 1,5%. Це суттєве збільшення фіскального навантаження, яке повністю діє у 2026 році.
ФОП 3-ї групи на єдиному податку сплачують військовий збір щокварталу разом з єдиним податком. Сума — 1% від мінімальної зарплати станом на 1 число кварталу, що звітується. При мінімалці 8000 грн це 80 грн на місяць або 960 грн на рік — відносно невелика сума, але вона додається до загального навантаження.
Звітність: терміни та штрафи за порушення
ФОП на єдиному податку 3-ї групи подають декларацію щокварталу — протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу. Сплата єдиного податку — протягом 10 днів після граничного терміну подання декларації. Для 2-ї групи декларація — річна, але авансові платежі — щомісячні.
Штраф за неподання або несвоєчасне подання декларації — 340 грн при першому порушенні і 1020 грн при повторному протягом року. Незначна сума, але автоматичне блокування електронного кабінету платника і неможливість отримати довідки про відсутність заборгованості — реальніші проблеми для діючого бізнесу.
Несплата або недоплата податків тягне за собою пеню — 120% облікової ставки НБУ від суми недоплати за кожен день прострочення. При поточних ставках це 20–25% річних від суми боргу.
Практичні рішення для мінімізації ризиків
Більшість проблем із податковою у ФОП-підприємців виникають не через свідоме ухилення, а через незнання або несвоєчасне відстеження змін. Кілька практичних підходів дозволяють суттєво знизити ризики.
По-перше, моніторинг доходу в режимі реального часу. Перевищення ліміту єдиного податку — не катастрофа, якщо підприємець фіксує його заздалегідь і встигає перейти на відповідну групу або систему до закінчення кварталу. Автоматичний перехід без заяви означає нарахування за ставкою 15% від усього доходу, що перевищив ліміт.
По-друге, коректне налаштування ПРРО. Помилки у фіскалізації — неправильний час, незареєстрована зміна, технічні збої без резервного копіювання — фіксуються під час перевірки і стають підставою для штрафів навіть при добросовісній роботі.
По-третє, документообіг із постачальниками. Навіть на єдиному податку первинні документи на закупівлю товару необхідні — для підтвердження легальності походження товару при перевірці. Відсутність накладних від постачальника може бути кваліфікована як реалізація товару невідомого походження з відповідними наслідками.
Що змінюється у 2026 році: ключові точки уваги
Крім уже діючих норм щодо військового збору, у 2026 році очікується посилення контролю за готівковими розрахунками та операціями через платіжні агрегатори. ДПС активно розвиває інструменти автоматичного зіставлення даних РРО з банківськими виписками. Розбіжності між фіскальними чеками та надходженнями на рахунок стають тригером для позапланових перевірок.
Окремо — питання оподаткування підписок і цифрових товарів. ФОП, що продають доступ до контенту, програмного забезпечення або онлайн-курсів, потрапляють у зону підвищеної уваги. Класифікація таких доходів як доходів від надання послуг, а не торгівлі, впливає на допустимість перебування на певній групі єдиного податку та на порядок фіскалізації.
Законодавча нестабільність залишається головним операційним ризиком для малого бізнесу в e-commerce. Зміни до Податкового кодексу, що набирали чинності з початку 2025 року, не були останніми — у Верховній Раді перебуває кілька законопроєктів, що стосуються оподаткування цифрової торгівлі та платіжних послуг. Підприємці, що відстежують ці зміни в оперативному режимі, матимуть час адаптувати бізнес-модель без критичних втрат.
